Біг з бар'єрами
Уже тиждень в офісі гудуть, як бджоли у вулику. Секрет про вагітність Оксани швидко розійшовся з кабінету в кабінет.
На дівчину дивилися ніби з-під лоба. Розглядали її фігуру, шукаючи у ній зміни. І намагалися без обстеження встановити термін вагітності. Особливо уважно зупиняли свій погляд на животі, аби визначити: чи він уже збільшився. І всі чекали поки на пальці у дівчини з'явиться обручка і вона повністю стане сімейною жінкою, а значить – перестане собі топтати кар'єрну стежку, втихомирить свої амбіції, працюватиме з меншою віддачею.

Та Оксана була інакша. Її цілком і повністю влаштовували стосунки із Дмитром. Заміж вона поки не збиралася і всміхалася на дивне бажання жінок-колег швидше отримати печатку в паспорті про те, що заміжні.

Свій живіт і фігуру Оксана теж почала приховувати від колег. Замість класичних спідниць і суконь, її шафу заповнили – широкі літні сарафани, футболки, яскраві сукні із легкої тканини. Її стиль став протилежним до того, як вона завагітніла. І добре, що на роботі не було дрес-коду, а в неї з попередньою роботи залишилася любов до класики, яку вона не хотіла змінювати, проте на період вагітності відклала.

Заздрісні колеги Оксанки одразу почали собі мітити її місце. Та настільки старанно, що навіть не знали, за який бік вщипнути, яку підставу зробити. Найперша кандидатка навіть вмовила свого колишнього «вийти із мозкового штурму», який став звичним у їх роботі, і всю відповідальність покласти на плечі Оксанки, мовляв, це її прямий обов'язок.

Втім, це дівчину тішило. Вона із радістю слухала ідею колеги, однак останнім часом вони не співпадали з більшістю ідей колективу. І попри те, що він займав вищу посаду, Оксана все ж таки шукала аргументи, щоб переконати свого колегу.

- Ви знаєте, ще й не такі завдання ставили переді мною. Оскільки відповідальна я, значить працюватиму за своїм планом, - Оксана рішуче сказала на робочій зустрічі і включилася в роботу, у якій їй тепер не заважають.

Та план колеги був іншим. Він натякав на те, що Оксана провалить завдання, що їй незабаром потрібно йти в декрет, брати на себе меншу відповідальність. А все через те, щоб свою колишню протягнути на Оксанкине місце, де вона лише отримуватиме заробітну плату, а особливо зусиль для роботи не докладатиме.

- А я не збираюся у декрет! – оголосила Оксана всім на наступній зустрічі. – У мене багато планів, ідей, які я повинна втілити. У декрет піде моя мама, а я працюватиму на повну. І те, що я відстоюю свою позицію, зовсім не пов'язане з вагітністю. Я завжди була категорична.

Нова інформація швидко розносилася з кабінету в кабінет. Але бажання кандидатки номер один на місце Оксани аж ніяк не відпало. Вона навпаки почала вигадувати нові методи і можливості, щоб нарешті досягти свого. Нові палки в колеса, нові чутки, нові підстави. Саме так улюблена робота дівчини перетворювалася у біг з бар'єрами. Але сходити з дистанції Оксана не збиралася. Так, вона не любила, коли на її шляху з'являлися перепони. Але більше всього вона не любила програвати, тому прийняла гру конкурентки, в яку вводила свої правила.

Напрямок роботи, за який відповідала Оксана, вона зробила на високому рівні. Вона і колеги це прекрасно розуміли, хоча колишній хлопець кандидатки номер один, почав шукати недоліки, на які публічно вказував.

- У кожній роботі можна знайти недоліки. Навіть у твоїй. Моя робота відкрита і публічна, чого не скажеш про твою, - Оксана була прямолінійна і її менше всього цікавило те, які наступні чутки поширяться.

Активність дівчини не спадала, чим вона сердила свою колегу. І ще вона тішилася своїй вагітності. Прислухалася до змін у своєму тілі, гладила живіт, розповідала казки, вечорами просила Діму легенько масажувати їй спину.

- Усе в нас вийде, доню. Ми з тобою не здаємося, чуєш! Ми сильні, - казала своїй майбутній донечці.

І ще вони з чоловіком не могли визначитися з іменем.

- Мені подобається ім'я Варя. Буде така ж працьовита і творча, як і я, - казала Оксана.

- Може краще Леся? Гостинна і товариська, розважлива і відповідальна, - читав Діма значення імені.

- Ні, у мене інші асоціації з цим іменем, - просила дівчина.

- Оксано, тобі через два місяці народжувати, а ми досі не можемо визначитися.

Через два місяці у родині з'явилася Маша. Молоді батьки не могли натішитися своєму першому первістку. І попри зайнятість обох, донька у них завжди була на першому місці. Оксана продовжувала працювати і досягати успіхів, адже знала, щоб зробити донечку успішною і щасливою, їй потрібно докладати зусиль.

Вікторія Семененко


This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website