Тоді Аля була школяркою – маленькою і худенькою дівчинкою серед своїх однокласниць. А Олег – впевненим чоловіком, який вже пройшов ази сімейного життя, мав за плечима шлюб з декількома жінками і сина Льошку – ровесника Алі.

Після школи дівчина відвідувала школу моделей і театральний гурток. Там і познайомилась з Олегом Володимировичем – своїм викладачем. Він вчив її грати майстерно в п'єсах, розповідав, як бути Джульєттою не лише на сцені, а й в житті. А вона, як зразкова учениця, схоплювала все на ходу.

Аля професійно перевтілювалася в образ то однієї, то іншої героїні. Сьогодні вона – стримана, мила, ніжна, романтична, завтра – горда, шляхетна, післязавтра – хитра і кокетлива. Але справжню роль вона зіграє пізніше, коли зрозуміє всі примхи долі, вимоги життя, коли відчує, що за білою смугою обов'язково йтиме чорна…

Аля закохувалась повільно. Ніби те почуття, яке завжди приходило неочікувано, тепер повільно захоплювало її. На лекціях Олега Володимировича вона була найкращою ученицею з великими здібностями. Тому і не дивно, що коли почали готувати спектакль, вчитель запропонував саме їй роль головної героїні.

Потім почалися репетиції наодинці з вчителем – щирі і ніжні слова кохання. Спочатку в аудиторії, потім – у нього вдома. Одного разу, коли вона прийшла на репетицію, на столі вже стояла ваза з трояндами, пляшка червоного вина і коробка цукерок. Це було святкування останньої репетиції перед спектаклем. Перший келих, другий… Олег Володимирович її спокусив. І після цього вечора їхні зустрічі стали частішими, були слова кохання і обіцянки. Була велика різниця у віці – вісімнадцять років, заздрість однокласниць і подруг, а потім вагітність!

…Весілля. Аля у свої 16 років була схожа на маленьку фею із казкової країни, а він поряд з нею нагадував відважного і рішучого чоловіка. Гості пили за їхнє здоров'я, бажали щастя, кохання, взаєморозуміння, вигукували «Гірко!».

Проте сімейне життя показало справжнє обличчя Олега. Він теж, виявляється, умів грати на відмінно, змінюючи маски. Він одразу після весілля заборонив Алі спілкуватися зі своїми знайомими і друзями. Якщо йому щось не подобалося у поведінці дружини, ображав її, спочатку на словах, а подів докладав руку. Аля ніби пір'їнка тремтіла під його кулаком, але трималася. Олег замикав двері на замок, не дозволяв без дозволу залишати квартиру, а сам поспішав розважатись – випивка, жінки… Таке інше сімейне життя…

Коли Аля була на дев'ятому місяці вагітності, він її збив так, що вона втратила свідомість. І все через те, що Аля привіталась і поспілкувалась зі своїм однокласником. Вона терпіла. Довго терпіла. Навіть після народження дитини, гадала, що він зміниться. Однак надії були марними. Згодом зібрала речі і залишила квартиру чоловіка. За цей вчинок мама Алю не звинувачувала. Вона все розуміла…

Аля більше не хотіла грати у такому сімейному театрі. Вона хотіла жити і відкривати життя, показувати світ донечці і насолоджуватися своїм щастям.

Вікторія Семененко