Дядько Сашко любив джинси і футболки, а на свята вдягав вигладжені брюки і накрохмалену сорочку. Ну, і галстук, звичайно. Та якщо в усьому іншому він себе сприймав, то галстук його дратував. Він сердився на дружину, яка потикала сусідом Дмитром, який щодня ходив у галстуку – на роботу, в магазин, і, мабуть, спати у ньому лягав. А дядько Сашко не хотів розчарувати дружину.

Ірка свою першу зарплату витратила на дві сукні і зелені туфлі з каблуками по десять сантиметрів. І її перша фотографія у фейсбуці була типу «нарешті я на каблуках». Ірка завжди хотіла показати своїй однокласниці, що вона краща від неї. З роботи Ірка приходила і лікувала мозолі. А насправді дівчина мріяла на першу зарплату купити квиток в інше місто і поїхати в мандрівку…

Марина Петрівна не любила суші, та й вони їй були не по гаманцю. Ну, вона ж не може вибитися з компанії колег?! Вона ж не хоче, щоб наступного разу замість неї була за цим столиком Зінка, з якою б колеги перебирали їй кістки. Та й колеги їй не до душі, але Марина Петрівна хоче триматися «на плаву». Тому свої емоції, смаки, думки засунула у нижню шухлядку.

Я люблю велосипеди. У дитинстві через аеродром накатаною дорогою їздила в село до бабусі. Я любила простір, пшеничні поля, дороги, небо за пагорбом. А пізніше я почала сама вигадувати «велосипеди» - підбираючи колеса, рами, багажники, руль і так далі. Я хотіла, щоб вони були дієвими, результативними. Велосипедом я називаю зараз акції, фестивалі, вечори, які люблю наповнювати всякими гвинтиками і дзвониками.

Слухайте і прислухайтеся до себе. Наповнюйте своє життя лише тими фарбами, які вам подобаються. Любите зелений, не тягніться за помаранчевим олівцем. І не бійтеся вигадувати велосипеди, які ще не їздили цією дорогою.

27 жовтня 2017 рік