- Мамо, вони такі гарні! Я таких раніше не бачила! А звідки вони беруться, мамо? – дівчинка захоплювалася маленькими сніговими комочками, яких так багато вміщувалося в долоні.

- Доню, їх із снігу оздоблюють янголятка! А потім здмухують до нас. От вони і кружляють, допоки їх такі маленькі дітки, як ти, не впіймають, - мама поправляла Марусечці шапку, з під якої у донечки виглядало ніжне кудряве волосся, як у янголятка.

Іринка вела донечку із дитячого садка додому. Вони ще довго спілкувалися про сніжинки, сніг, янголяток, новий рік, мандаринки, іграшки, зірочки. А коли прийшли додому здивуванню дівчинки не було меж.

- Мамо, мамочко! Звідки у нас скільки сніжинок? - захоплювалася мала гірляндами-сніжинками, якими матуся вже прикрасила оселю до зимових свят. – А ця іграшка? Звідки вона у нас? Вона така…

І Марусечка примовкла. Її погляд застив біля скляної іграшки, у середині якої – неймовірне янголятко із золотими крильцями.

- Мамочко, воно таке малесеньке і миле… І крильця так сяють… Мамо, це такі янголятка здмухують до нас сніжинки? Роблять їх такими не схожими одна на одну, з різними візерунками, різних розмірів, з різними думками, з різними посланнями. А як вони оздоблюють сніжинки? Плетуть їх пухнастими нитками?...

І далі Марусечці не треба було нічого розповідати. Вона сама почала складати історії про пухнасті сніжинки і малесеньких янголяток, які дарують взимку дива.

10 грудня 2017 рік